Оцінка доцільності ОМТ

Підготовлено пакет рішень, який дав клієнту обґрунтоване «go/no-go» бачення щодо подання дос'є на ОМТ в Україні.

Фінальний звіт охопив оцінку цільової популяції пацієнтів, найбільш захищений набір компараторів, переносність наявних фармакоекономічних моделей з інших ринків та прогалини в доказовій базі, які потрібно закрити перед поданням до Державного експертного центру МОЗ.

Рекомендація Eirhub зіставила обидва шляхи відшкодування — НацПерелік та договір керованого доступу — з клінічними й комерційними цілями клієнта і визначила послідовність робіт для кожного з них.

• Побудовано рамку PICO відповідно до зареєстрованого показання та української клінічної практики.
• Оцінено потенційну популяцію пацієнтів в Україні з використанням даних поширеності, діагностичних регістрів і демографічних прогнозів.
• Проведено структуровані інтерв'ю з провідними українськими клінічними експертами щодо актуальної практики лікування, патернів призначення та ймовірного позиціонування.
• Визначено та стрес-тестовано набір компараторів, найбільш релевантних для рамки оцінки Державного експертного центру.
• Переглянуто опубліковані фармакоекономічні дослідження та економічні моделі з інших ОМТ-ринків і оцінено їх переносність на українські припущення платника.
• Сформовано стратегічні рекомендації щодо розробки матеріалів дос'є на ОМТ, включно з пріоритетними прогалинами в доказовій базі, послідовністю країнової адаптації та полем для перемовин у межах кожного маршруту відшкодування.

Визначити доцільність подання дос'є на оцінку медичних технологій (ОМТ) для нової таргетної онкологічної терапії в Україні та обрати найбільш захищений шлях відшкодування — включення до Національного переліку основних лікарських засобів або договір керованого доступу.

Клієнт готував європейський запуск першої у класі таргетної онкологічної терапії для рідкісного показання у нейроонкології. Перш ніж залучати ресурси під повне дос'є на ОМТ в Україні, команді потрібно було швидко й структуровано зрозуміти, чи реалістичне відшкодування в принципі — і якщо так, який маршрут має найкращі шанси.

На столі стояли дві стратегічні розвилки:

1. чи дозволить профіль фармакоекономічної ефективності претендувати на включення до Національного переліку,
2. або єдиним комерційно захищеним варіантом залишиться договір керованого доступу?

Попередню оцінку доцільності треба було отримати протягом одного місяця, щоб синхронізувати рішення щодо послідовності запуску в Україні з глобальним плануванням.